Одноразові тарілки та стакани – настільки звичні предмети, що ми перестали їх помічати. Ми беремо каву в паперовому стакані в кав’ярні або вендинговому апараті, замовляємо піцу та роли в службі доставки, купуємо сендвічі та бургери у фастфуді. І все це подається в одноразовому посуді та пакуванні. А ви замислювалися, коли виникли такі вироби, що з ними відбувається після відправлення до сміттєвого баку та що чекати від ринку посуду?
Коли з’явився одноразовий посуд
Прообразом одноразового посуду можна вважати цегляні сосуди, які виготовляли мінойці на острові Крит кілька тисяч років тому. Після пирів вони викидалися. Це говорило про добробут хазяїна свята. І зараз на Криті знаходять величезну кількість уламків від сосудів, які робилися на швидку руку та мали низьку якість.
Одноразовий посуд у сучасному розумінні з’явився в середині минулого століття. Саме тоді почав розвиватися фастфуд. Сама його концепція обумовлює використання одноразового пакування, яке відразу викидається. При чому це роблять самі клієнти. Така концепція економить час персоналу. Працівники можуть обслуговувати більше людей.
Зараз одноразовий посуд оптом купують не тільки фастфуди. Його також використовують:
- служби доставки готової їжі;
- організації кейтерингу;
- кафе для продажу страв на винос;
- пересувні кав’ярні та кіоски.
Одноразовий посуд використовують і звичайні люди, коли треба організувати пікнік або свято не вдома.
Сучасні тренди
Спочатку заклади використовували паперовий посуд. Перші одноразові конусні чашки з’явилися в Америці ще до Першої світової війни. Фастфуди в середині XX віку використовували пластикові ємності. Паперовий посуд складав їм достойну конкуренцію. Щоб підвищити його міцність, виробники покривають картон шаром ламінації. Вона робить паперові ємності стійкими до вологи. Але з’являється оборотна сторона медалі: пластиковий та ламінований паперовий посуд сильно забруднює нашу планету. Вироби не розкладаються у природних умовах. Вони накопичуються у величезній кількости. У Тихому океані навіть є острів, який складається з пластикових відходів.
Екологи б’ють тривогу. У багатьох країнах вже заборонено використовувати пластиковий посуд та поліетиленові пакети. Але необхідність в таких виробах на падає. Навпроти, харчова промисловість активно розвивається та потребує величезної кількості одноразової тари. Тому виробники шукають альтернативні природні матеріали, з яких можна виготовляти посуд. З’явилися такі варіанти:
- Кукурудзяний крохмаль – тара з нього майже не відрізняється від пластикового посуду. Вона так ж міцна та естетична. Крохмаль не боїться нагріву, отже, посуд з нього можна використовувати для подавання гарячих страв.
- Цукрова тростина – для виготовлення посуду використовується багаса. Це відходи, які залишаються після виробництва цукру. Отже, можна добитися безвідходного виробництва. Тара з багаси відрізняється приємною фактурою.
- Бамбук – посуд з нього має оригінальний природний зовнішній вигляд. Він стане справжньою прикрасою закладу або свята. Але ємності з бамбука бояться нагріву. Вони не підходять для подавання гарячих страв.
- Пальмове листя – посуд з них відрізняється приємною фактурою та термостійкістю. Але в Україні він не має попиту, бо відсутня сировина. Такі тарілки більш використовуються в екзотичних південних країнах.
Також посуд пробували виготовляти з морквяної шкірки, апельсинової цедри та навіть кавових зерен. Виробники продовжують шукати альтернативні матеріали. Це головний тренд індустрії.
