Що таке терикони і як вони утворюються у промислових регіонах

Зміст

Визначення териконів та процес їхнього утворення

Терикони – це штучно створені насипи гірських відходів, що утворюються як побічний продукт добування корисних копалин, переважно вугільної, рудної та сланцевої промисловості. Коли шахти або кар’єри дістають кам’яний вугілля, залізну руду чи іншу сировину, значна частина вилученого матеріалу є непридатною до використання й відкладається у вигляді насипів біля виробничих об’єктів. Ці геологічно нестабільні угруповання покривають великі площі промислових регіонів і часто набувають характерного конічного або неправильного рельєфу, формуючи суворий індустріальний ландшафт. Таким чином, відповідь на питання “що таке терикони і як вони утворюються у промислових регіонах” полягає в тому, що це наслідок інтенсивної експлуатації надр, коли відходи видобутку та збагачення мінералів накопичуються в окремих місцях, утворюючи характерні горби або пагорби.

Географія поширення териконів у світі та в Україні

Терикони – супутники індустріалізованих районів. Найбільше їх сконцентровано в країнах з розвиненою гірничо-видобувною промисловістю: Україні, Польщі, Росії, Китаї, Німеччині, Сполучених Штатах Америки та Південній Африці. В Україні терикони стали майже символом Донбасу, Луганщини та Дніпропетровщини. За даними Державної служби геології та надр України, станом на 2023 рік у нашій країні нараховувалося понад 1 150 териконів різних розмірів і ступеня техногенної небезпеки, з них приблизно 800 – у Донецькій області. За оцінками екологів, площа деградованих земель, зайнятих під терикони, перевищує 7 000 гектарів.

Статистична таблиця поширення териконів за регіонами України

Регіон	Кількість териконів	Площа (га)	Основні види видобутку
Донецька область	800+	4 800	Кам’яне вугілля, металургійна руда
Луганська область	210	1 400	Вугілля
Дніпропетровська область	93	420	Залізна руда, марганець
Інші регіони	47	380	Різноманітні корисні копалини

Таке скупчення териконів визначає ландшафтну специфіку промислових зон і створює масштабні екологічні проблеми.

Процеси формування териконів: послідовність і технології

Щоб зрозуміти краще, що таке терикони і як вони утворюються у промислових регіонах, варто розглянути типовий технологічний ланцюжок. Починається все з видобутку корисної копалини – після вилучення з надр її перевозять на поверхню, де сортують за якістю. Матеріали, що не підлягають подальшій промисловій обробці (пусті породи), спрямовують у відвали.

На початкових етапах розвитку видобувної промисловості терикони формувались переважно вручну, із застосуванням кінної тяги або простих вагонеток (кіп, локомотивів). Починаючи з кінця XIX століття, появляється промислове обладнання, що дає змогу насипати терикони екскаваторами чи конвеєрними системами. Хоча точне розташування і структура насипу залежать від специфіки родовища, загальна схема виглядає так:

Відбір породи після основної селекції;
Транспортування порід на поверхню;
Вивантаження у відведених місцях;
Пошарове насипання з ущільненням або без нього;
При відсутності контролю насип поступово приймає куполоподібну або конічну форму.

Сучасні великі вугільні шахти за добу можуть утворювати до 1 000 тонн відходів. За десятки років експлуатації шахт утворюються гігантські терикони, висотою від 30 до 120 метрів і площею основи від 0,5 до 20 гектарів.

Види матеріалів, що складають терикони

Гірнича порода (сланці, вапняки, глини)
Піски та залишки пустої породи
Відходи збагачення (флотаційні шлами, мінеральна маса)
Обпалені породи через внутрішнє самозаймання

Екологічний вплив териконів на довкілля

Одним із найгостріших питань щодо того, що таке терикони і як вони утворюються у промислових регіонах, є їх екологічна небезпека. Терикони містять в собі не лише інертну породу, а й токсичні руди, важкі метали, збагачені сланці, які під час вивітрювання, опадів чи самозаймання виділяють в атмосферу шкідливі речовини.

Основні екологічні загрози

Повітряне забруднення: Пильова завіса покриває прилеглі населені пункти, спричиняючи респіраторні захворювання у населення. Під час займання всередині терикону до атмосфери потрапляють чадний газ, сірковуглець, оксиди азоту та інші токсини.
Забруднення ґрунтів і вод: Дощова вода вимиває з терикону метали та кислоти, які просочуються у прилеглі водоносні горизонти. За даними експертів Інституту гірничої справи НАН України, концентрація важких металів у ґрунтах біля териконів у Донецьку в 6-8 разів вища за санітарні норми.
Пірогенний вплив: Терикони можуть самозайматися через залишки вугілля і мінералів, виділяючи тепло протягом десятиліть, що призводить до термічного забруднення атмосфери.
Порушення гідрологічного режиму: Великі терикони змінюють поверхневий стік, сприяють заболочуванню або, навпаки, засухам на прилеглих ділянках.

Статистичні дані щодо впливу териконів на довкілля

Показник	Значення (донбаський регіон)	Наукове джерело
Викиди твердих частинок	до 20 000 т/рік	Держекоінспекція, 2022
Площа підкислених ґрунтів	більше 2 300 га	ГУ Держгеокадастру, 2019
Забруднення підземних вод	До 30% джерел біля териконів	Екологічний моніторинг, 2020
Потенціал самозаймання териконів	60% (містять залишки вугілля)	Наукова доповідь МОН, 2021

Вплив териконів на здоров’я людини та соціум

Вивчаючи питання, що таке терикони і як вони утворюються у промислових регіонах, не можна оминути вплив на життя мешканців індустріальних зон. За даними досліджень МОЗ України, рівень захворювань органів дихання у мешканців міст, що знаходяться поблизу скупчення териконів, на 20–25% вищий, ніж у середньому по країні. Додаткові ризики створюють зсуви та навіть локальні землетруси, спричинені розповсюдженими териконами, особливо у місцях із складною географією та підвищеною вологістю.

Індикатори впливу на населення

Залпове забруднення повітря під час самозаймання териконів;
Поширення пилу і важких металів на десятки кілометрів;
Підвищена онкологічна захворюваність у прилеглих районах;
Зниження врожайності сільськогосподарських культур навколо териконів;
Зростання психоемоційної напруженості через індустріальне оточення.

Моніторинг зазначених показників є вкрай важливим для планування розвитку регіону та охорони здоров’я.

Історичний розвиток териконів у промислових регіонах

Період інтенсивного зростання териконів починається з другої половини XIX століття, одразу після промислової революції. Донбас став одним із головних центрів вугільного видобутку, і саме тут терикони стали типовим елементом рельєфу. На початку ХХ століття кількість териконів у регіоні зросла майже втричі, оскільки старі технології не передбачали комплексної утилізації порід. Після Другої світової війни з’явилися перші спроби рекультивації відвалів, а у 1970-1980-х роках актуалізується питання екологічної безпеки, особливо на тлі зростання житлових мікрорайонів довкола шахт.

Важливі віхи історичного розвитку

1870-1920-ті – масове формування териконів внаслідок ручної видобутку та обмежених технологій повторного використання порід.
1950-1970 – інтенсивна індустріалізація, використання механізованих комплексів для формування крупних териконів.
1980-2020 – поява законів про охорону навколишнього середовища, обмеження на формування нових териконів, запуск проектів з рекультивації.

Попри поступову модернізацію промисловості, залишки сотень старих териконів і досі становлять еколого-інженерну загрозу.

Рекультивація териконів: підходи та приклади

Багато країн, включаючи Україну, впроваджують сучасні підходи до мінімізації негативного впливу териконів. Основні методи рекультивації:

Технічна рекультивація: укріплення схилів, нанесення шару ґрунту, озеленення;
Біологічна рекультивація: висаджування рослин, здатних рости на бідних субстратах і фіксувати пил;
Переробка відходів: вилучення цінних компонентів (металів, рідкоземельних елементів) зі старих відвалів;
Використання териконів як туристичних або рекреаційних об’єктів (приклад – “Гірка” у Кривому Розі, “Зелений гай” у Донецьку);
Інженерна герметизація – запобігання інфільтрації дощової води шляхом облаштування дренажу.

Вдалий досвід та сучасні інновації

За останні роки розроблено понад 30 проектів часткової чи повної рекультивації териконних масивів на Донбасі керуючись програмою ЄС і грантовими ініціативами ООН. Деякі терикони використовують для спортивних тренувань (наприклад, з маунтінбайку або лижного спорту), організовують тематичні оглядові майданчики. Дослідження Донецького національного технічного університету (2022) показали, що після заходів з біологічної рекультивації вміст пилу у повітрі зменшується майже на 60%.

Сучасний погляд на проблему териконів у промислових областях

Проблема, що таке терикони і як вони утворюються у промислових регіонах, досі залишається однією з головних екологічних і соціальних викликів. За оцінками ООН, лише 30% усіх насипів у світі зазнали хоча б часткової рекультивації. В Україні щороку з’являється до 2-3 нових териконів, переважно через розробку нових шахт і кар’єрів, і лише 15% відвалів вдається комплексно рекультивувати.

Таблиця сучасних підходів до управління териконами

Підхід	Опис	Ефективність
Технічна рекультивація	Планування схилів, покриття ґрунтом, створення водовідведення	Висока (зменшує пил та ризик ерозії на 70%)
Біологічна рекультивація	Висадка стійких трав, кущів та дерев	Середня (зменшує пил, проте потребує часу для стабілізації)
Переробка відходів	Вилучення корисних мінералів та металів з відвалів	Висока (скорочує розміри териконів)
Соціокультурне використання	Створення парків, оглядових майданчиків, проведення фестивалів	Помірна (зміцнює зв’язок громади з проблемою)

Перспективи сталого розвитку та альтернативи зменшення териконів

Далі, однією з важливих задач для сучасної гірничої промисловості є впровадження циклічної економіки: зменшення обсягів відходів через переробку, повторне використання порід у будівництві доріг, виробництві цементу або як підсипку основ під інженерні споруди. Наукові розробки вказують на перспективність вилучення рідкоземельних елементів із старих териконів — їхній вміст часто сягає промислово значущих концентрацій.

Ведуться експерименти з біоремедіації: використання мікроорганізмів для розкладання та фіксації токсинів.
Проводяться спільні міжнародні проекти по очищенню територій та моніторингу стану териконних масивів.
Використання цифрового моделювання для прогнозу впливу нових териконів на екосистеми.

За оцінкою Інституту промислових екологічних проблем, до 2030 року за умови впровадження ефективних державних програм кількість нових териконів можна скоротити щонайменше на 35%, а більшість існуючих – частково рекультивувати.

Висновки щодо процесів утворення та значення териконів для промислових регіонів

Отже, що таке терикони і як вони утворюються у промислових регіонах? Це гірничо-промислові відвали – багатотонні насипи пустих

Оновлено 21.08.2025